Хронічний простатит

Хронічний простатит – запальний процес, що вражає тканини передміхурової залози і призводить до збою повноцінного функціонування. Недуга одна із найпоширеніших серед розладів у роботі чоловічих статевих органів.

Групу ризику становить чоловіче населення від двадцяти до сорока років, під час їхнього піку трудової, репродуктивної та сексуальної діяльності. Майже кожен десятий чоловік хоча б раз у житті стикався з такою статевою проблемою.

Для хронічного простатиту характерне чергування періодів загострення та відступу симптомів хвороби. Під ознаки такого захворювання підходить безліч інших проблем не тільки з сечостатевою системою, та інших внутрішніх органів, тому при їхньому прояві важливо відразу ж звернутися до кваліфікованого лікаря для діагностики.

Хронічний простатит розвивається протягом тривалого часу. Досить часто цей розлад протікає без прояву будь-яких симптомів або з незначним виразом, а діагностується при випадковому обстеженні. Лікування піддається важко, існує можливість частих рецидивів.

Етіологія

Шляхи проникнення інфекції:

• безпосередньо через уретру;
• із потоком зараженої сечі;
• з рухом крові чи лімфи;
• перехід інфекції від сусідніх органів

У кожному чоловічому організмі є патогенні мікроорганізми, які можуть спровокувати прогресування простатиту. Але все-таки не у всіх чоловіків виявляється така небезпечна і неприємна недуга. Це означає, що не тільки патогенна мікрофлора хоч і є основною причиною розвитку патології, але для її активізації потрібні сприятливі умови. Існують такі сприятливі фактори прогресування хвороби:

• сидячі умови праці та малорухливий спосіб життя;
• часта зміна сексуальних партнерів;
• передчасне закінчення статевого акту як протизаплідний засіб;
• тривале утримання від сексуальних зв'язків;
• тісна нижня білизна;
• переохолодження;
• інші запалення сечостатевої системи;
• всілякі травми простати;
• шкідливі звички;
• надто жирна та висококалорійна їжа;
• постійні стреси.

Різновиди

У медичній сфері поширена така класифікація хронічного простатиту:

• інфекційний процес, спричинений бактерією;
• недуга не бактеріального характеру;
• безсимптомний (попри інфекційний процес);
• застійний. Виникає від тривалої сексуальної помірності.

За стадіями розвитку хронічний простатит поділяється на:

• ексудативну – супроводжується больовим почуттям у паху, мошонці, прискорюється сім'явипорскування;
• альтернативну - спостерігаються ті ж ознаки, що при попередній стадії, але з невеликим доповненням, у вигляді частих позивів до сечовипускання;
• проліферацію - уповільнюється сім'явипорскування, і знижується інтенсивність сечового струменя;
• рубцеві зміни - притаманні всі вищезгадані ознаки.

Симптоми

Хронічний простатит виражається такими симптомами:

• больовими та дискомфортними відчуттями в зоні малого тазу, пахової області, внутрішньої сторони стегон, тривалістю від трьох і більше місяців;
• частими позивами до сечовипускання;
• різким болем після закінчення справлення потреби;
• хворобливою ерекцією;
• іноді повною відсутністю сім'явипорскування;
• порушення сну;
• зниженням працездатності;
• свербінням, почуттям холоду або підвищеної пітливості промежини;
• зміною кольору шкіри в паховій ділянці;
• зниження сексуального потягу;
• нічними ерекціями;
• зниження апетиту;
• дратівливістю;
• постійним почуттям втоми;
• незначне підвищення температури тіла.

Ускладнення

Хронічний простатит нерідко не виражається жодними ознаками, через що хворий не підозрює про проблему, не відбувається своєчасне лікування. Все це може призвести до низки ускладнень.

Ускладненнями можуть стати:

• чоловіче безпліддя;
• імпотенція;
• нетримання сечі;
• кісти у передміхуровій залозі;
• ракові пухлини простати.

Діагностика

Діагностування такого захворювання не є складними для уролога. Лікар проводить:

• розпитування хворого з приводу болю або дискомфорту;
• загальний огляд пахвинної області щодо висипань, виділень чи подразнень;
• пальцеве дослідження передміхурової залози (через ректальний отвір);
• збирання секрету простати.

Ці процедури досить неприємні, інколи ж і болючі, але є найбільш прийнятними для діагностування такого захворювання.

Крім цього, пацієнт повинен буде здати:

• загальний аналіз сечі;
• мазок із уретри;
• сечу для бактеріального дослідження;
• трисклянку пробу сечі;
• зіскрібок для визначення збудника захворювання.

Апаратна діагностика складається з:

• УЗД простати – визначення обсягу передміхурової залози, наявності пухлин чи кісти;
• урофлоуметрії – для з'ясування швидкості відтоку сечі. У здоровому стані рух становить – п'ятнадцять мілілітрів на секунду, при хронічному простатиті – менше десяти;
• КТ;
• біопсії.

Без проведення всіх вищевказаних методів діагностики лікар не зможе визначити, як лікувати хронічний простатит.

Лікування

Хронічний простатит хоч і важко піддається лікуванню, але це можливо, особливо при своєчасному виявленні.

Лікування цього захворювання складається з кількох етапів:

• терапії антибіотиками, яка здебільшого триває кілька тижнів, за необхідності – довше;
• курсу лікувального масажу передміхурової залози – складається із чотирнадцяти відвідувань лікаря;
• усунення спазмів простати, застою сечі та відтоку секрету із залози за допомогою деяких груп лікарських препаратів, які може призначати лише фахівець;
• фізіотерапії, що складається з мікрохвильової та лазерної терапії, різних ультразвукових методів, грязьового лікування та клізм з водою, збагаченою мінералами та сірководнем;
• фітотерапії. Хороший ефект дає застосування ефірної олії з гарбузового насіння;
• оперативного лікарського втручання, до якого звертаються лише тоді, коли є зміни у розмірах сечівника, при виникненні абсцесів або аденоми простати.

Хронічний простатит можна лікувати народними засобами в домашніх умовах, але при суміщенні з вищевказаними методами. Такі засоби терапії здатні зменшити біль при прояві симптомів, а також запобігти рецидиву хвороби.

У домашніх умовах перебіг захворювання можна пом'якшувати за допомогою:

• суміші з меду та подрібненого гарбузового насіння;
• свіжих соків огірка, буряків і моркви. Вживати їх не менше ніж п'ятсот мілілітрів на добу;
• компоту з груш;
• відвару з коріння петрушки;
• шкірки стиглих каштанів;
• настою чистотілу;
• хвойних ванн, тривалістю трохи більше двадцяти хвилин на день.

Також прискорити процес одужання допоможе спеціальна дієта, яка передбачає зменшення або повну відмову від деяких продуктів:

• жирних та наваристих м'ясних, рибних та грибних бульйонів;
• гострих соусів та спецій;
• цибулі, часнику, хрону, редьки, перцю чилі;
• бобових культур;
• капусти;
• молока та кисломолочних продуктів.

Профілактичні заходи

Для профілактики хронічного простатиту чоловікам слід дотримуватись кількох простих правил:

• по можливості уникати сильного та тривалого переохолодження організму;
• намагатися проводити розминку кожні дві години під час сидячої або малорухливої роботи;
• при запорах користуватися спеціальними засобами із проносним ефектом;
• носити тільки зручний, не надто вузький одяг. Особливо це стосується спідньої білизни;
• вести статеве життя без частої зміни партнера;
• позбутися довгої помірності від сексуальних відносин;
• своєчасно звертатися до лікарів за підозри на наявність захворювань статевих органів будь-якого характеру;
• вести здоровий спосіб життя, відмовившись від усіх шкідливих звичок;
• привести в норму режим і склад їжі. Краще харчуватися невеликими порціями, по п'ять чи шість разів на день. Ввести до раціону велику кількість свіжих фруктів, овочів, м'яса;
• виконувати щоденно фізичні вправи.

Виконання таких нескладних рекомендацій позбавить чоловіка виникнення такої проблеми, як хронічний простатит. Адже уникнути його набагато легше, ніж вилікувати.