Ліки та препарати для лікування хронічного простатиту

Попри те, що проблема запалення передміхурової залози визнана найбільш серйозною для чоловічої частини населення, ліки та препарати для лікування хронічного простатиту дають можливість швидко позбутися цієї проблеми. Варто докладніше дати раду видам препаратів.

Види препаратів при хронічному простатиті

В аптеках представлений наступний асортимент лікарських засобів:

1. Пероральні засоби.До них відносяться таблетки та капсули. Між собою вони відрізняються тільки тим, що останні мають желатинову оболонку, всередині якої міститься препарат у вигляді порошку, а таблетки характеризуються щільною консистенцією. Обидва засоби приймаються до їди, під час або після неї. Деякі препарати потрібно запивати водою.
2. Уколи чи розчини для ін'єкцій.Ліки, що застосовуються від хронічного простатиту, вводяться як внутрішньом'язово, і внутрішньовенно. Це гарантує миттєву дію кошти.
3. Свічки.Приймаються курсом лікування від 5 до 10 днів, а також мають велику кількість позитивних ефектів. До таких відносяться знеболюючий, антибактеріальний та протизапальний ефект. Свічки вводяться виключно коли пацієнт лежить на боці, у такому положенні потрібно полежати протягом 30 хвилин після введення свічки. За цей час всі речовини встигають всмоктатися і засвоїтись.
4. Інстиляції.Цей спосіб лікування застосовується рідко, і, як правило, тільки якщо пацієнт перебуває у стаціонарі. Ліки вводяться безпосередньо в уретру за допомогою катетера, а тому цю процедуру виконує лише досвідчений медперсонал.
5. Мікроклізму.Лікарі вважають представлений засіб не повноцінним препаратом на лікування, а методом профілактики. Мікроклізму містять у собі рослинні відвари, які мають протизапальний ефект.

Ці ліки від хронічного простатиту вважаються основними серед медикаментозних засобів.

Крім того, виділяють ще одну класифікацію препаратів:

1. Етіотропні.Ця категорія лікарських засобів бореться з інфекцією, яка вважається головною причиною появи захворювання.
2. Патогенетичні.Зменшують застійні явища в залозі та пригнічують запалення.
3. Симптоматичні.Застосовуються виключно боротьби з неприємними відчуттями під час хвороби.

М'язові релаксанти

Призначені для зняття підвищеного тонусу м'язів. Цілком вилікувати простатит з їх допомогою – не можна, вони використовуються виключно як додатковий засіб.

У терапії лікарські засоби призначаються для поліпшення мікроциркуляції крові в передміхуровій залозі.

Альфа-адреноблокатори

Альфа-адреноблокатори застосовуються у разі, якщо чоловік відчуває дискомфорт при сечовипусканні. Ця проблема поширена в тих ситуаціях, коли молода людина страждає від простатиту, вона часто відчуває позиви до сечовипускання, але справити не може. Тільки в цьому випадку призначаються альфа-адреноблокатори.

Ці лікарські засоби характеризуються наявністю великої кількості хороших відгуків і часто рекомендуються до використання лікарями.

Вважається, що з стійкого результату потрібно вживати ці препарати терміном щонайменше 6-12 місяців. Якщо закінчувати терапію одразу після того, як пройдуть симптоми, це призводить до підвищення ризику загострень.

Антибіотики

Антибіотики призначені для усунення причин появи простатиту, проте до їх вибору потрібно підійти відповідально. Не всі антибіотики здатні швидко та безслідно усунути причину захворювання.

Існують такі групи антибіотиків:

1. Цефалоспорини.Використовуються для парентеральної дії, мають широкий спектр застосування.
2. Макроліди.Відрізняються тим, що не токсичні та не впливають на кишкову мікрофлору. Добре проникають у тканини передміхурової залози. Є антибіотиками резервного ряду, тому застосовуються виключно, якщо не подіяли інші групи лікарських засобів.
3. Пеніциліни.Відрізняються своєю досить низькою вартістю, зручною формою прийому та високою ефективністю. Як правило, використовуються при непереносимості фторхінолонів або за наявності хронічних поліорганних захворювань.
4. Фторхінолони.Мають доведену ефективність, добре всмоктуються у тканині передміхурової залози.
5. Тетрацикліни.Мають негативні властивості, яких відноситься негативний вплив на травний тракт.

Протизапальні препарати

Простатит – це запалення у простаті, яке прогресуватиме, якщо його не лікувати. Якщо зняти запалення, це може допомогти позбавитися неприємних симптомів захворювання.

Важливо пам'ятати, що застосування кожного препарату та його дозування повинні бути скориговані лікарем, виходячи зі стану пацієнта та його симптомів.

Стероїдні

Стероїдні препарати використовуються лише у випадку, якщо нестероїдне лікування не допомогло.

Важливо відзначити, що стероїдні препарати значною мірою пригнічують імунітет, а тому не можуть призначатися, якщо пацієнт ВІЛ або інший імунодефіцит.

Нестероїдні

Нестероїдні препарати мають невелику кількість побічних явищ та високу ефективність.

Важливо розуміти, що їх рекомендується приймати виключно у гострий період захворювання, у термін від 5 до 7 днів, не більше.

Обережність необхідно виявити у разі, якщо пацієнт має загострення захворювань шлунково-кишкового тракту.

Місцеві засоби

Місцеві засоби – категорія препаратів, що особливо часто застосовуються при дисфункції передміхурової залози. При гострій формі простатиту найчастіше використовуються мазі та свічки, а при хронічній формі захворювання призначаються такі речовини:

1. Препарат на основі екстракту простати покращує виведення сечі, а також позитивно впливає на процеси обміну в організмі.
2. Морфоліній-метил-тріазоліл-тіоацетат. Покращує процеси регенерації у передміхуровій залозі.
3. Прополіс. Зміцнює імунітет, зменшує запалення. Є натуральним продуктом бджільництва.
4. Бітуміносульфонат амонію. Має місцевий протизапальний і болезаспокійливий ефект.
5. Свічки на основі прополісу, однак мають інші добавки: віск, мед і маточне молочко.
6. Масло обліпихи. З ним необхідно бути обережним, тому що в деяких випадках засіб може спричинити неприємну реакцію у вигляді печіння у прямій кишці. Має підвищений протизапальний ефект.
7. У категорії мазей виділяють засіб на основі камфори, що призначається для відтоку сечі та секрету. Ректально вводиться за допомогою аплікатора.
8. Не можна забувати і про супозиторії, які призначаються не тільки при хронічному перебігу хвороби, але й після оперативного втручання.

Принципи правильного лікування препаратами

Насамперед краще довірити власне здоров'я лікарю, який допоможе спланувати лікування. Це не обов'язково означає, що терапія буде дорогою, навпаки, правильно підібрані дешеві препарати діятимуть не менш ефективно, ніж дорогі.

Принципи правильного лікування такі:

1. Спочатку проводяться обстеження, під час яких необхідно з'ясувати, який тип мікрофлори викликає простатит.
2. Проводиться дослідження на тему чутливості до певних груп препаратів. Правильно підібраний препарат вже половина успіху лікування.
3. Для подальшого курсу лікування вибирається не лише найефективніший, а й безпечний засіб.
4. На підставі аналізів, а також особливостей організму пацієнта підбирається спосіб лікування та його дозування. Самостійно призначати препарати категорично не рекомендується, особливо якщо йдеться про свічки.
5. Після призначення курсу почати його необхідно в той же день. Курс підбирається відповідно до самопочуття пацієнта і повинен суворо дотримуватися. Відхилення від режиму прийняття препаратів заборонені, тому що можуть сповільнити прогрес або навіть викликати зворотний процес.
6. Протягом лікування також не слід забувати про те, що слід своєчасно проводити огляди та здавати аналізи. Це треба лише для того, щоб можна було спостерігати динаміку захворювання та коригувати прийом препаратів.

Не можна забувати і про те, що найшвидшого результату можна досягти лише у випадку, якщо використовувати комплексне лікування. До курсу обов'язково повинні входити спеціальні масажі або ванни.

Важливо відзначити, що самостійно проводити масаж, користуючись відеоуроками чи письмовими посібниками, категорично не рекомендується, адже в більшості випадків це лише погіршує стан пацієнта. Масажі повинні проводитись фахівцями.

Схема і тривалість лікування залежатимуть виключно від організму конкретного пацієнта, проте починати лікування в будь-якому випадку рекомендується в найкоротший термін, доки хвороба не почала активно прогресувати.

У процесі лікування також не можна забувати про те, що, крім комплексного лікування, потрібно також пам'ятати про немедикаментозні способи терапії. До таких належать правильне харчування та фізичні навантаження. Існують також фізіотерапевтичні процедури та масаж простати, без яких лікування не можна вважати повноцінним.

Необхідно також виконувати такі рекомендації:

1. Остерігатися переохолодження, зокрема ступнів ніг, попереку, мошонки та статевого члена.
2. Уникати високих температур, оскільки вони можуть прискорити поширення інфекції та бактерій організмом.
3. Відмовитися від алкоголю та куріння.
4. Дотримуватись правильного режиму живлення. Раціон має бути збалансованим та корисним.

Протипоказання до медикаментозної терапії

До медикаментозної терапії існує низка протипоказань, які необхідно враховувати при виборі лікування та про які обов'язково необхідно повідомити лікаря.

1. Непереносимість антибіотиків.Кожен організм має свої особливості, тому якщо хтось з оточення спокійно переносить певний антибіотик, це не означає, що ваш організм відреагує таким же чином.
2. Супутні захворювання.До таких відносяться хвороби печінки та нирок, а також цукровий діабет. З такими захворюваннями потрібно особливо обережно вибирати відповідний препарат.
3. Алергічні реакції.У ході аналізів обов'язково перевіряється, чи препарат алергічної реакції не викликає. Якщо викликає, це може лише збільшити стан пацієнта. Потрібно звернути увагу на те, що алергічна реакція може відбуватися не лише на один препарат, а й на кілька класів речовин.
4. Важливо також змінювати засоби під час кількох курсів лікування.Якщо препарат допоміг у попередній раз, цього його необхідно замінити на інший, інакше лікування може виявитися недостатньо ефективним.

Фізіотерапія також має окремі протипоказання, яких необхідно дотримуватись:

• епілепсія;
• висока температура тіла вище 38, якщо вона супроводжується лихоманкою;
• ниркова недостатність;
• серцево-судинні захворювання;
• порушення у роботі дихальної системи;
• наявність злоякісних пухлин - це може призвести до прискорення росту ракових клітин, а потім і погіршення самопочуття пацієнта;
• анемія чи схильність до кровотеч.

Фізіотерапія може проводитися тільки у випадку, якщо захворювання знаходиться у хронічній стадії та за відсутності гнійних виділень.

При такій формі простатиту вона повинна відбуватися не окремо, а одночасно з сучасним медикаментозним лікуванням.